Дякую, мамо, за підтримку!
"Ми б маму не пустили в Італію, всерйоз,
Але після Чорнобиля у тата був лейкоз.
Матуся у Мілані не покладала рук.
І сліз не бракувало, й приниження, і мук.
(В монастирі обіди, при церкві; й ""Карітас"").
Та витерпіла мама усе заради нас.
Ночей недосипала біля чужих сеньйор.
У вихідні на неньку чекав святковий хор,
Бо саме Божа Матір їй силоньки дала:
Нас вивела у люди і тата зберегла.
Тепер матуся звикла. Уже дорослі ми.
На чужині далекій зріднилася з людьми.
Приїде. Погостює. Не хоче злізти з рук
Бабусин соловейко - малесенький онук.
... Без мами-господині всім сумно за столом.
Додому повертайся! Зігрій наш дім теплом.
Це ж стільки літ родина трималась на тобі!
... Цілую твої руки і очі голубі.
Хай сивину і зморшки не розсипає час.
Спасибі, рідна мамо, бо ти жила для нас!
Ярослав Петрук
Категория: Для батьків | Добавил: Allspice (22.06.2015)
Просмотров: 726 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar