Дякую, мамо, за підтримку!
| "Ми б маму не пустили в Італію, всерйоз, Але після Чорнобиля у тата був лейкоз. Матуся у Мілані не покладала рук. І сліз не бракувало, й приниження, і мук. (В монастирі обіди, при церкві; й ""Карітас""). Та витерпіла мама усе заради нас. Ночей недосипала біля чужих сеньйор. У вихідні на неньку чекав святковий хор, Бо саме Божа Матір їй силоньки дала: Нас вивела у люди і тата зберегла. Тепер матуся звикла. Уже дорослі ми. На чужині далекій зріднилася з людьми. Приїде. Погостює. Не хоче злізти з рук Бабусин соловейко - малесенький онук. ... Без мами-господині всім сумно за столом. Додому повертайся! Зігрій наш дім теплом. Це ж стільки літ родина трималась на тобі! ... Цілую твої руки і очі голубі. Хай сивину і зморшки не розсипає час. Спасибі, рідна мамо, бо ти жила для нас! Ярослав Петрук | |
|
| |
| Просмотров: 730 | |
| Всего комментариев: 0 | |