Пам'ятаєш, люба, нашу осінь,
Ту, що нам подарував сам Бог -
Золотавих барв різноголосся,
А посеред осені - ми вдвох ...
Двоє невагомою ходою,
Обійнявшись, осінню ідуть.
Впізнаю у них я нас з тобою,
В них кохання наше впізнаю.
Хай не все, що мріялось. збулося
І не поєднала доля нас,
Та у нас була чудова осінь -
Незабутній, неповторний час.
В спогадаах я бачу знову й знову
Осені мереживо - шиття
І тебе з букетиком кленовим,
Що ідеш через усе життя.

Осень! Небо тучно.
Дождик льет,
Печально, скучно
Время идет.

Сергей Есенин

"Осінь - час змін! ☼ ☂ ✿ Поспішайте бути щасливими!

... всі казки закінчуються восени.... всі твої казки....і як багато було всього казкового цього літа....казкової солодкої брехні....

Літо закінчилося, ... а значить тепер буде тільки: хочу спати, мені холодно і давай нап'ємося в суботу...

За вікном осінь?... Не дивіться за вікно.

Та нічого не сталося ... ніхто не образив ... просто настрій, одним словом,..., осінь ...

Навесні серце помиляється, а восени підводить підсумки.

Осінь - час підвести підсумки та проаналізувати справджене. А після цього - змити проливним дощем всі невдачі і вдихнути свіже повітря майбутнього, в якому небо буде чистим і безхмарним, прозорим і невагомим, яким буває тільки восени.

"""- ... Можливо, у всьому винна осінь? .. Я відчуваю її сильніше, ніж ти. Восени рвуться пакти і все стає недійсним І людина хоче ...
Так, чого ж вона хоче?
- Кохання! "".
Эріх Марія Ремарк