Так ніхто не кохав. Через тисячі літ... Лиш приходить подібне кохання.

Прийшла любов непрохана й нежданна -
Ну як мені за нею не піти?

Якщо тебе ніколи не охоплювало бажання обійняти всю землю, прилащити бродячого собаку, підняти із землі зірваний листок, і цілувати його - значить ти ще не любив.

Не будемо говорити про любов, бо ми досі не знаємо , що це таке.

... Закохатися не означає кохати... Закохатися можна і ненавидячи.

Коли любиш когось, ти його любиш, і якщо нічого більше не можеш йому дати, ти все- таки даєш йому любов.

Кохання ніколи не вимагає, воно завжди дає. Кохання завжди страдає, ніколи не виражає протесту, ніколи не мстить за себе.

Кохання має свої закони розвитку, свій вік, як життя людське. У нього є своя розкішна весна, своє спекотне літо, нарешті, осінь, яка для одних буває теплою, світлою та родючою, для інших - холодною, гнилою і пезплідною.

Який сенс шукати Кохання .... щоб потім все життя боятися його втратити…